Коли дивлюсь на Тебе, мій Сину,
То навколо усе розквітає!
Я, мов пташка, у небо лину –
Це душа так від щастя співає!
Бо не просто я жінка, а Мати
Того, хто прийшов немовлятком
В грішний світ усіх визволяти,
Вічна радість – а смерть є початком!
Твоє серденько б’ється так тихо,
І м’яке, наче пух, волосся,
Мій синочку, чатує скрізь лихо,
Так на світі оцім повелося...
Коли дивлюсь на Тебе, цілую,
Коли ніжно гойдаю на грудях,
Кожний подих Твій серце хвилює,
Я боюсь, бо підеш Ти у люди...
А я стану тоді сиротою...
Спи, синочку мій, спи, мій Ісусе,
О, як гарно, спокійно з Тобою! –
Усміхається сумно Матуся...