Чорним круком прилетіла страшна звістка у Гришковецьку громаду. Небо заплакало сльозами болю. Захищаючи Батьківщину, загинув житель села Никонівка Владіслав Валерійович Зозулінський… Славного сина України провели в останню путь 23-го березня 2024-го року. Чин поховання звершив настоятель Свято-Покровського храму с. Никонівка протоієрей Іоанн Попадич.
Живим коридором, стоячи на колінах, земляки зустрічали загиблого Героя. Схилені голови, квіти в руках, зволожені очі, нестерпний біль у серці – люди віддавали останню шану воїну…
Владіслав Валерійович Зозулінський народився 26-го січня 1998-го року в багатодітній сім'ї у селі Григорівка Херсонській області. Пізніше проживав на Закарпатті, у с. Неліпино Свалявського району.
З 2016-го року проходив військову службу в Донецькій області. У 2017-му Владіслав одружився. З коханою дружиною Яною тішилися донечкою и синочком – маленькими Ульяною та Володимиром. Сім'я облаштовувала оселю, господарювала та в любові виховувала діток. У родині панували мир, злагода і взаємна турбота…
Лихо прийшло на рідну землю – повномасштабне російське вторгнення. Взимку, 15-го грудня 2022-го року, Владіслав Зозулінський був мобілізований. Страшна війна увірвалася в життя молодої сім’ї, перекресливши всі плани подружжя.
Відповідальний, чесний і справедливий чоловік став командиром 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини А4123. Бойові побратими поважали і цінували молодшого сержанта. Двадцятишестирічний чоловік загинув, отримавши численні поранення, несумісні з життям, у важкому бою під селом Іванівське Донецької області…
Двадцять третього березня у рідній оселі, де проживав Владіслав Зозулінський, настоятель Свято-Покровського храму с. Никонівка протоієрей Іоанн Попадич відправив заупокійну літію. Застигли у жалобі всі, хто знав і поважав працелюбного, старанного та доброго чоловіка.
У сільській церкві священник звершив чин поховання загиблого захисника України…
На місцевому кладовищі з полеглим воїном попрощалися рідні, близькі, друзі, бойові побратими та односельці. Скорботою відгукувалися в серцях слова поваги і безмежної подяки захиснику, котрий віддав життя за Україну, голови Гришковецької селищної громади Ірени Лісової, старости Никонівського старостинського округу Олени Михалюк… Сум від непоправної втрати охопив село, Никонівська земля у жалобі…
Вічна пам’ять, честь і шана Герою…