Над храмом диво-передзвін! –
Серця наповнюються дзвоном...
Торкнеться ранній промінь стін,
І сяє сонце над амвоном.
І ось звучить протяжний спів,
Душа, здається, завмирає
Від молитовних дивних слів…
Тобі, мій Господи, співаю!
Під самий купол ллється звук,
Злітають, як жар-птиці, ноти,
А в грудях – радість, серця стук,
Безсмертя відчуваю дотик!
Тобі співаєм, Боже наш!
О, як прожити не фальшиво,
Бо кожен день і гріх, і фальш...
Ти все прощаєш милостИво!