Двадцять п’яте травня – 40-й день після Пасхи. Православний люд відзначає свято Вознесіння Господнього. Цього дня Свята Церква згадує одну з головних подій Священної історії… У Свято-Миколаївському соборі парафіяни та гості міста зібралися на святковому богослужінні. Прийняти Христа з радісним і відкритим серцем за прикладом апостолів закликає Церква у це велике свято.
Ранкове богослужіння… Священнослужителі в облаченні білого кольору – на знак Божественного нетварного світла. Полієлей свята, величання: «Величаем Тя, Живодавче Христе, и почитаем Еже на небеса с Пречистою Твоею плотию Божественное Вознесение…».Божественну Літургію звершує благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору архімандрит Варфоломій (Бойков).
Вознесіння відзначається у 40-й день після Пасхи, і не випадково. Цей період часу багаторазово згадується у Святому Письмі і є значущим у християнській історії та традиціях.
Благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору архімандрит Варфоломій (Бойков) звернувся до пастви словами проповіді, нагадавши історію свята – день, коли Ісус зібрав Своїх учнів неподалік Єрусалиму, на горі Єлеон, і, благословивши їх, вознісся на Небеса: «Апостоли почули радісні слова: «Аз с вами есмь во вся дни до скончания века». Після Вознесіння видима земна присутність Господа поступається місцем Його невидимому перебуванню в Церкві. Спаситель не залишає світ, але перебуває в ньому у Святому Дусі, Якого Він послав від Бога Отця… Сьогодні, у день Вознесіння Господнього, ми повинні дякувати Богу за всі ті випробування, благодать і милість, які Він нам посилає, любити одне одного, пам’ятати про те, що Господь завжди перебуває з нами до кінця віку всією радістю, всією силою Свого Воскресіння. Він із нами в храмі, Він посеред нас... Будемо підносити свій погляд до неба, зміцнюватися у вірі. Ми звертаємося у молитвах до Господа, просячи миру для нашої багатостраждальної країни, Перемоги і щасливого майбутнього…»
За богослужінням звучали молитви за мир в Україні, за припинення війни, за наро український та наших воїнів…
Чимало віруючих приступили до Святих Таїнств Сповіді і Причастя. Відрадно було бачити сяючі очі дітей різного віку…
Цього дня Христос возноситься на Небо, а Небо сходить на землю. У церковних Таїнствах людина у Христі знаходить трепетну й сокровенну близькість до Бога. І Небесне Царство тим самим входить і в людське життя...
«Сьогодні світлий день, – говорить Ірина Коніш. – Ми з надією молимося до Господа, щоб змилостився і послав довгоочікуваний мир. Молимося, щоб Спаситель захистив народ український і наших воїнів. Мій син Богдан боронить рідну землю на передовій…»
Отець Варфоломій привітав усіх із величним дванадесятим святом: «Свято Вознесіння – це свято Небесної Вітчизни. Небо – Царство Боже, царство вічного життя, царство істини, добра і краси. Маємо гідно готувати себе, щоб увійти в радість Господа нашого, укріплятися в вірі, згуртовуватися, збагачуватися справами милосердя і любові до ближніх, щоб удостоїтись участі у вічному Царстві Христовому…»
Ісус, вознісшись на небо, не покидає землі. Він піклується і турбується про Свою Церкву. Живучи в молитві, терпінні та вдячності Богу, ми робимо себе гідними вмістити дар вічного спасіння...