24 лютого 2025 року, у третю річницю російської повномасштабної агресії проти України, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви звершені молебні з молитвою за мир в Україні, за Захисників і Захисниць нашої держави і панахиди за загиблими та померлими під час цієї війни. Богослужіння пройшли у храмах Бердичівського благочиння. Спільна молитва за мир об’єднала духовенство та вірян Свято-Миколаївського собору.
Три роки незламності, 1097 днів страшних випробувань, страждань, втрат і розлук. 1097 днів мужності, непохитності та героїчного спротиву. Третя річниця війни, 11 років боротьби…
У Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева молебень за мир в Україні, за Захисників та Захисниць нашої держави очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель храму архімандрит Варфоломій (Бойков) у співслужінні соборного духовенства.
Жорстока кривава війни торкнулася кожної родини… Захищає Батьківщину на передовій Андрій Пілецький – воїн із сім’ї клірошанки Свято-Миколаївського собору Валентини Козачук, боронить рідну землю Юрій Лисай – племінник регента кліросу храму Єлени Лисай, зник безвісти її троюрідний брат – військовослужбовець Олександр Федоров…
Під склепіннями храму лунали молитви за землю нашу, за народ український. Віряни благали Бога захистити державу нашу, зміцнити мужністю воїнів, звільнити полонених та зцілити недужих і поранених, повернути до рідних осель зниклих безвісти, сподобити милості Господа тих, котрі на полі битви життя свої поклали, і всіх людей зберегти від ворога та супостата: «Подаждь, Господи, вожделенный мир…»
Благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору архімандрит Варфоломій (Бойков) подякував духовенству і пастві за спільну молитву: «Ми молимося за здоров’я воїнів, котрі перебувають на передових позиціях, за їх повернення додому живими та неушкодженими з Перемогою і миром. Пишаємося кожним, подвиги українських Захисників та Захисниць – ціна нашого життя».
Духовенство собору звершило панахиду за загиблими та померлими під час повномасштабної війни. Линула заупокійна молитва, горіли свічки в руках вірян. Схиливши голови, люди роняли сльози, згадуючи рідних, – загиблих воїнів і тих, хто помер у роки нещадної війни. Упокой, Господи, душі спочилих воїнів… Вічна пам’ять…
24 лютого 2022 року – дата, яка назавжди залишиться не тільки в історії, а й у пам’яті кожного українця. У перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну загинув в Очакові наш земляк, колишній послушник Свято-Миколаївського собору – старший лейтенант, військовослужбовець 801-го окремого загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами ВМС ЗСУ Олександр Тарасюк – онук Віри Петрівни, парафіянки храму. Тримає у руках портрет Василя Дмитрука його мати – Алла Нестерова: «З перших днів війни син пішов добровольцем захищати Батьківщину. Був бійцем легендарної 3-ї штурмової бригади – командиром машини механізованого батальйону, воював на найзапекліших ділянках фронту, вивозив поранених із поля бою. Загинув 21 лютого 2024 року біля села Орлівка Покровського району Донецької області…» Василь служив гідно – до останнього дня свого земного життя. Йому було трохи більше за 40 років. Вічна пам’ять і шана Герою…
«Царство Небесне всім воїнам, які віддали життя за Україну, та померлим під час війни. – звернувся до рідних полеглих захисників і спочилих мирних жителів благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору архімандрит Варфоломій (Бойков). – Наша світла молитва втішає їх. Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою покладе за друзів своїх... Наші мужні оборонці довели це своїм життям…»
Упродовж 1097-и днів наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять усе, щоб подолати ворога і наблизити час омріяної Перемоги.
Уклін вам, безстрашні українські воїни, за стійкість та відвагу, за кожний день нашого життя. Нехай вас береже Господь…