У перший тиждень Петрового посту віруючі храму Різдва Пресвятої Богородиці Швайківки збираються на урочистому богослужінні. Дев’ята П'ятниця після Пасхи – місцевошановане свято села. За давньою традицією щороку цього дня парафіяни і гості Швайківки підносять спільну молитву до Господа та Його Пречистої Матері. Влітку 16-го червня духовенство Бердичівського благочиння звершило у храмі соборну Божественну Літургію.
Історія села сягає 17-го століття. Як свідчать дослідження краєзнавців, у 1770–1772-му роках на Бердичівщині лютувала страшна і безжальна хвороба: чума косила людські життя. З покоління в покоління люди передають розповіді про давнє минуле: з Почаєва принесли ікону Божої Матері й Хресним ходом обійшли село Швайківку, жителі молилися до Господа та Пресвятої Богородиці, і чорна пошесть відступила. Була Дев'ята П’ятниця після Пасхи... З тих часів віруючі щорічно приходять до старовинної дерев’яної церкви на Службу Божу та в пам’ять про чудесне спасіння звершують Хресний хід…
Шістнадцятого червня, у 9-ту п’ятницю після Пасхи, благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков) очолив Божественну Літургію, йому співслужили настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей В’ячеслав Губенко та духовенство благочиння. На звуки церковних дзвонів, що розносилися над землею, сходилися молільники. Стрункий і злагоджений спів хору здіймався під високі склепіння храму. «Величаем Тя, Пресвятая Дево, Богоизбранная Отроковице, и чтим образ Твой святый, имже точиши исцеления всем с верою притекающим…»
Віруючі підносили молитви за мир в Україні, за здоров’я своїх рідних та упокій померлих від хвороб і голоду, за загиблих на полі брані та невинно убієнних… Ревно молилася Надія Гусар, просячи Господа, Пресвяту Богородицю і всіх святих послати Перемогу та мир землі українській: «Нехай Спаситель захистить нашу країну. Нехай Матір Божа допоможе нашим воїнам, моєму сину Ігорю, який із перших днів війни боронить Україну, нехай покриє їх Своїм омофором…»
Дорослі та діти приступили до Святих Таїнств Сповіді і Причастя…
Після Божественної Літургії було звершено молебень із Хресним ходом із православними святинями, читанням Євангелія та окропленням святою водою. Парафіяни несли ікону Почаївської Божої Матері з вірою, що Пресвята Богородиця чує кожного з його болем, прикрощами та радощами.
У храмі благочинний Бердичівського округу архімандрит Варфоломій (Бойков) подякував усім за спільну молитву, а отцю настоятелю – за старанні труди на славу Святої Церкви і привітав зі святом: «Ми маємо берегти пам’ять про історію українського народу. Коли біда прийшла на цю землю, ікона Божої Матері явила присутність Пресвятої Богородиці, і страшне лихо відійшло, люди були врятовані, життя продовжилося... Нині, у дні важких випробувань, коли на фронті гинуть наші сини і дочки, захищаючи країну, ми єдиним серцем та єдиними устами просимо Господа і Пресвяту Богородицю дарувати мир. Матір Божа співчуває страждаючим душам, поспішає і приходить їм на допомогу. Віра дає нам сили. Ви чули у Святому Євангелії слова: «Не судіть, та не будете судимі, бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою і вам мірятимуть…» Творіть добрі справи, любіть Бога і ближніх. «Просіть – і вам дадуть, шукайте – і знайдете, стукайте – і вам відкриють». Шукайте Господа, спасіння – у Христі, Церква – Тіло Христове. Бережіть віру батьківську, передавайте її своїм нащадкам».
Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей В’ячеслав Губенко сердечно подякував отцю благочинному, духовенству і пастві за радість спільної молитви: «Нехай Господь береже вас. Будемо з молитвою звертатися до образу Божої Матері, просити, щоб молилася за нас…»
Розливався піднесений спів многоліття, помазані святим єлеєм, віруючі дякували Господу та Його Пречистій Матері за милості і допомогу…