Успіння Пресвятої Богородиці – престольний празник Свято-Успенського храму с. Осикове. Матір Божа зібрала на молитву парафіян та віруючих із різних куточків Бердичівщини. На святковому богослужінні люди прославляли Царицю Небесну і просили допомоги та заступництва.
Двадцять восьмого серпня Православна Церква відзначає Успіння Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії – одне з головних православних свят, великий день початку земної та небесної слави Пречистої, Преблагословенної Владичиці, Матері Світла. Його також називають Богородичною Пасхою…
Серпневий ранок – сонце, яке дарує всьому життєдайне світло, тихий шепіт дерев, тонкий аромат квітів і благодать Божа, що виливається у світ за молитвами Матері Господа нашого…
Після водосвятного молебню святкову Божественну Літургію очолив настоятель Свято-Димитрівського храму селища Гришківці протоієрей Миколай Шпичка у спіслужінні настоятеля Свято-Успенського храму с. Осикове протоієрея Олександра Худякова. За богослужінням молилися парафіяни і гості – віруючі храмів Бердичева та близьких і далеких сіл благочиння. Сільська церква не вмістила всіх, тому люди слухали Службу Божу на подвір’ї. Вони просили Господа послати мир землі українській, благали Пресвяту Богородицю спасти і заступитися… «Думки кожного звернені до Бога та Його Пречистої матері – дарувати мир Україні, зупинити війну, щоб сини і дочки наші повернулися з фронту до рідних домівок, – говорить осиківчанка Ольга Пшенна. – Душа болить за тих, хто боронить нашу державу. Ми допомагаємо, чим можемо, захисникам і захисницям, молимося за українських воїнів…» «З гаїв солов'їних принесли Тобі ми букети живих квіточок. Ми просимо Бога, ми молимо Бога за наших усіх діточок», – ділиться своїми почуттями Галина Беленчук із с. Велика П’ятигірка.
Благозвучно та урочисто линув спів церковного хору (регент – Людмила Якимчук): «В Рождестве девство сохранила еси, во Успении мира не оставила еси, Богородице…» Хоча празник нагадує нам про сумну подію, все ж таки він несе світлу надію. Свята Церква радіє, бо Богоматір перейшла з земного життя до Свого Сина. З Її Успiнням ми отримали могутню Заступницю і Покровительку… Успіння Пресвятої Богородиці – стриманий смуток розлуки і тиха, ще неясна радість від того, що серце відчуває: це розставання – не навіки, воно обернеться зустріччю...
«Сьогодні – Богородична Пасха, – звернувся до всіх словами проповіді протоієрей Миколай Шпичка. – Ми вшановуємо торжество Божої Матері. Вона завершила свій земний шлях і перейшла у Царство Небесне… Пресвята Богородиця пронесла через усе життя вірність Своєму благому вибору. І повна відданість Божій волі давала Їй сили та мужність. У Її великому терпінні народжувалося й велике співчуття та розуміння людських бід і недуг. Своєю відданістю Богу, прикладом усього життя Вона вчить людство, як жити з Богом і в Бозі. Її життя для нас є свідченням спасительного шляху до Царства Небесного. Успіння – не смерть, а сон. Перейшовши в інший світ, світ горній, Богородиця не залишила людей на самоті, обійнявши всіх Своєю любов'ю, як Покровом. Пресвята Богородиця завжди з нами, і зараз у храмі – серед нас: пригортає та втішає кожного…»
Багато хто цього дня сповідався і причастився, понад сорок віруючих із трепетом та благоговінням прийняли Святі Христовій Таїни.
Хресним ходом із православними святинями і молитовними піснеспівами, читанням Євангелія та окропленням святою водою духовенство і віруючі тричі обійшли навколо храму.
Звучало многоліття, з глибини сердець линули вічно живі слова: «Христос Воскрес!». Священники дякували віруючим за радість спільної молитви. Настоятель Свято-Успенського храму с. Осикове протоієрей Олександр Худяков згадував, як будувалася церква: «Сама Божа Матір зводила цей храм. За молитвами до Пресвятої Богородиці відбувалися дива і приходила допомога. Нехай Цариця Небесна покриє вас Своїм омофором і Материнською любов’ю. Нехай дарує надію, мир і Перемогу».
Велику допомогу в будівництві нового храму надавав заступник Гришковецького селищного голови Сергій Маркусевич (на той час – староста Осиківського старостинського округу), у пам’яті якого – кожний день, коли люди трудилися всі разом, коли всіх об’єднала блага справа: «Будьте згуртованими та єдиними. Миру вам у душі, миру – Україні».
«Емоції переповнюють! – не могла стримати хвилювання церковний староста Віра Антощук. – Міцної всім і непохитної віри, любіть Бога та ближніх».
Помазання святим єлеєм, добрі напуття, тепле спілкування, солодкі подарунки і відчуття єдиної духовної родини – день, який залишиться в літописі Свято-Успенського храму…
Пресвята Богородице, спаси нас від усяких бід, даруй нам мир і захист…