Осіння ніч пливе бузкова,
Замріяна, немов казкова!
Притишую серцебиття,
Тамую подих... Відчуття,
Що в сонячній рудій борідці
Хмаринки плавають, мов рибки,
Відображаються у річці…
І чути тихий голос скрипки –
То вітерець жене листочки,
Прозорі тіні пробігають...
А я молюсь до Бога мовчки,
«Спини війну!» – Його благаю...
У хаті засвітила свічку...
Осіння ніч, холодне небо.
Стояла на колінах нічку,
Дивилась глибоко у себе.