ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви

Христос Воскрес!

Всечесні отці, дорогі брати та сестри!

Знову наші уста з трепетом та живою надією у серці, промовляють найбільше і найвеличніше благовістя, яке було промовлене вперше на землі майже дві тисячі років тому. Звістка про Воскресіння Христа стала вкрай неочікуваним таїнством, ця дія благодаті промислу Божого сколихнула і перевершила всі закони Вселенної, що підвладно тільки для Того, хто її створив.
Радість Пасхи Господньої огортає наші серця дивним відчуттям неземного перебування. Це величне торжество єднання Неба і землі, Ангелів та людей на певну мить показує для нас таємницю, яку щоденно прагне відкрити людська надія. І тільки «чисте серце, що приймає благодать Божу», за словами святого Симеона Нового Богослова, здатне відчути «звершення Воскресіння Христового».
Але шлях до втілення премудрого задуму Божого і світлого торжества перемоги був надскладним. Гефсиманський сад, огорнутий важкою нічною темрявою та втомленим сном апостолів, стає свідком тієї виняткової Божественної молитви, яка більше ніким і ніколи не повториться на землі. Ангел Небесний, схиливши голову поруч із Спасителем, укріпляє Його у стражданнях. Христос проходить через усі людські приниження, і навіть тут, будучи «підсудним», Спаситель продовжує справи любові й милосердя. Христос, жертвуючи Собою, дає волю розбійнику Вараві, отримуючи вирок смерті. Єдиному, хто дає життя, невдячне творіння пропонує смерть. Цар Ангелів вінчається вінцем з колючого терну. Прибитий цвяхами до Древа Спаситель, взявши важкий тягар людського гріха, продовжує любити Своє творіння і на вершині тієї любові, помираючи на Хресті, промовляє: «Звершилось».
Господь назавжди руйнує кайдани пекла і нищить будь-яку владу диявола над людиною. Безповоротно зникає жахливий страх смерті, бо її Переможець дарує життя, яке має початок, але не має кінця. «Нехай ніхто не боїться смерті, бо визволила нас смерть Спасителя: Він її знищив, коли був нею обійнятий», — каже святитель Іоанн Златоустий.
Пасха Христова — це жива і незламна віра, що кожного дня через дану Небом можливість покаяння підіймає від гріховного сну безсмертну душу. Цю віру Спаситель, помираючи на Голгофі, пробудив у римського сотника Лонгина, який був відповідальним за розп’яття, і, коли гострим списом пронизав тіло Христа, серед озлобленого і оскаженілого натовпу увірував та, впавши на коліна, вигукнув: «Воїстину Він був Сином Божим» (Мт 27:54).
Пасха Господня — це унікальна любов Отця Небесного, яка ніколи не покидає людину, а завжди милує і все прощає. Всеобіймаючу любов Христову відчув благорозумний розбійник, якого розіп’яли поруч із Спасителем для більшого позору на Голгофі. Розбійник не тільки став на захист Спасителя, але й, визнаючи справедливість власного покарання, почув на своє останнє прохання неочікувану відповідь: «Істинно кажу тобі: сьогодні ж будеш зі Мною в раю» (Лк. 23:43).
Пасха Христова — це неосяжна для людського усвідомлення надія, яка була втілена ще до початку створення всього видимого і невидимого. Цю надію Господь продовжував вручати людині молитовно, простягаючи руки із Хреста. Жива надія майже згасла у святих апостолів, коли вони втратили свого Вчителя і Наставника, але рано біля гробу був відвалений камінь...
Тріумф Христової перемоги і світло спасительного Воскресіння сьогодні сповнюють наші серця невпинною радістю та піднесенням. Цю особливу мить не може ніхто і ніщо затьмарити, але, на превеликий жаль, уже чотири роки поспіль із наших уст ніяк не зникає жорстоке і жахливе слово «війна». Зло і смерть, які вкладені у це моторошне визначення, сьогодні ніби оселились і панують на зболеній і вкритій ранами Українській землі.
Ніякі слова на листі паперу не здатні передати того болю і сліз, які кожного дня проливають наші матері та діти, втрачаючи своїх синів і батьків. Більш ніж півтори тисячі днів і ночей повномасштабного вторгнення ми вимолюємо у Бога стійкий мир і припинення невинного кровопролиття. Ми молимося за повернення наших мужніх Воїнів-Захисників живими та неушкодженими. Молимось і за тих, хто зник безвісти, за полонених, поранених та скалічених війною. Особливо молимось за всіх, хто своє життя віддав заради миру.
Наш незламний Український народ пережив найважчу зиму, перетерпів холод і скруту, спричинені постійними обстрілами. Наші мужні енергетики та рятувальники цілодобово, у загрозливих для життя умовах, повертали в холодні українські оселі світло та тепло. Божою допомогою та вірою у Воскреслого Христа ми вистояли.
Житомирська єпархія Української Православної Церкви продовжує у нелегкий для України і нашого суспільства час усіма можливостями простягати руку допомоги всім потребуючим. Священнослужителі опікуються переселенцями, біженцями, відвідують з підтримкою і добрим словом постраждалих та знедолених.
Віримо, що тільки єдиний Бог, Який переміг смерть, зло і ненависть, Своєю всесильною десницею у скорому часі зупинить те диявольське безумство, що нині крокує нашою Державою.
Дорогі мої! Нехай світлі пасхальні дні наповнять Христовим миром наші душі і серця. Його незмінна любов нехай принесе тепло та духовний затишок у рідні для нас домівки й оселі. Переможна Великодня радість Небесною турботою і опікою нехай проявиться у почуттях кожного, хто відкриває своє серце перед спасительною таємницею Воскресіння Христового.